Президент України Віктор Ющенко наголошує, що гідроенергетика в Україні є однією з основ національної енергетичної безпеки – відтак влада має належним чином звернути увагу на її розвиток. Про це він заявив сьогодні в Запоріжжі на нараді щодо стану справ, перспектив розвитку та проблемних питань гідроенергетики України.
Глава держави відзначив, що, на відміну від теплової і атомної енергетики, гідроенергетика не залежить від зовнішніх енергоресурсів. Він також наголосив: важливим є і те, що гідроенергетика використовує відновлювані джерела - тобто йдеться про екологічно чисте виробництво із мінімальним впливом на навколишнє середовище. Серед переваг гідроенергетики В. Ющенко також назвав унікальні `маневрові можливості`.
Президент зауважив, що у таких країнах, як Норвегія і Швейцарія, понад 90% усієї електроенергії виробляється на гідроелектростанціях. Наразі, зазначив він, до цих країн активно долучається Китай, де ГЕС стали основним альтернативним джерелом енергії. `У Китаї зараз розташовано близько половини всіх малих електростанцій світу`, - зауважив при цьому В.Ющенко.
Говорячи в цьому контексті про ситуацію в Україні, Глава держави підкреслив, що потенціал нашої гідроенергетичної галузі – колосальний, а найбільший має Карпатський регіон. Лише економічно доцільний гідропотенціал малих ГЕС (потужністю до 25 МВт) оцінюється у 0,5 тис. МВт, що становить 3,8 млрд. кВт/год на рік, зазначив він. В.Ющенко також нагадав, що встановлена потужність гідроелектростанцій і гідроакумулюючих станцій (ГАЕС) в об’єднаній енергосистемі України складає 4735,6 МВт.
Президент окремо звернув увагу на те, що за умови виконання завдань Енергетичної стратегії України на період до 2030 р., загальна потужність наших гідроенергооб’єктів збільшиться до 10,5 тис. МВт.
Глава держави нагадав, що першочерговими завданнями Енергетичної Стратегії до 2010 року було визначено такі:
завершення будівництва першої черги Дністровської ГАЕС та пускового комплексу Ташлицької ГАЕС,
реконструкція другої черги діючих ГЕС Дніпровського каскаду,
розроблення техніко-економічних обґрунтувань спорудження Канівської ГАЕС, а також малих ГЕС на ріках Тиса і Дністер.
`На жаль, дана стратегія ні урядом, ні міністерством не виконується`, - констатував В.Ющенко.
У цьому контексті він нагадав, що в 2009 році Кабмін мав виділити кошти на розробку техніко-економічних обґрунтувань проектів гідроакумулюючих станцій; по Ташлицькій ГАЕС роботи профінансовано менш ніж наполовину від передбаченого у бюджеті обсягу, по Дніпровській – на 96%.
Нині, за словами Глави держави, частка гідроенергетики в національній енергетичній системі залишається недостатньою: в балансі потужності енергосистеми України гідроелектростанції не перевищують 9,1% проти 15% оптимальних - що зумовлює дефіцит як маневрових, так і регулюючих потужностей.
Президент гостро розкритикував уряд за незадовільний рівень державної підтримки гідроенергетики. За його словами, Кабмін вже традиційно витрачає кошти на латання дірок, проте аж ніяк не на фінансування інвестиційних проектів у пріоритетних сферах – зокрема, і в гідроенергетиці.
Говорячи про один з аспектів цієї ситуації, В.Ющенко нагадав: за експертними оцінками, коштів, які витрачаються на протипаводкові заходи та компенсаційні виплати постраждалим від повені 2008 р., могло б вистачити на будівництво не однієї малої ГЕС. Він зазначив, що у зв’язку з минулорічною повінню було витрачено 7 млрд. грн. державних коштів.
Серед важливих питань, що негайно потребують вирішення, В.Ющенко також назвав технічний стан, а відтак, безпеку і надійність об’єктів гідроенергетики.
За його словами, найгостріше проблема безпеки стоїть перед Дніпрогесом, гребля якого, до того ж, слугує дуже важливим шляхом сполучення між районами Запоріжжя.
Гребля Дніпрогесу використовується для сполучення між лівобережною (536 тис. мешканців) і правобережною (275 тис. мешканців) частинами Запоріжжя.
Президент підкреслив, що термін експлуатації споруд греблі Дніпрогесу для автомобільного сполучення закінчився ще у 1998 році – проте інтенсивність руху по греблі з кожним роком тільки зростає і вже сьогодні перевищує пропускну спроможність у 1,7 разу.
`Ми не маємо права покладатися на везіння`, - підкреслив Президент. Він наголосив, що таке велике місто як Запоріжжя не може залишатися без важливого транспортного коридору, а гребля Дніпрогесу знаходиться під постійною загрозою руйнації з усіма можливими наслідками.
На переконання Глави держави, складність ситуації посилюється також тим, що, окрім Дніпрогесу, в майже мільйонному місті функціонує лише один автомобільний міст через Дніпро. При цьому готовність нового мосту, який зараз споруджується, становить лише 35%. У цьому контексті Президент нагадав, що за фінансування даного будівництва відповідає уряд та безпосередньо Прем’єр-міністр.
Минулого року на будівництво нового мосту при потребі в 600 млн. грн. з Державного бюджету було профінансовано 350 млн. грн. Цього року при потребі в 600 млн. грн. бюджетне фінансування ще менше – 100 млн. грн. Потреба у фінансуванні на 2010 рік оцінюється в 750 млн. грн.
В.Ющенко закликав Кабмін протягом семи днів вирішити питання із фінансуванням спорудження даного об’єкту, як того вимагає закон. `Неприпустимим є заморожувати такі будівництва, позбавляти робочих місць людей через неритмічність фінансування`, - сказав він. - `...Будівництво мосту – це загальнонаціональний проект`.
Президент закликав учасників сьогоднішньої наради спільно провести серйозний системний аналіз стану справ у національній гідроенергетиці та розробити пріоритетні напрямки роботи.
Глава держави запропонував присвятити цій темі окреме тематичне засідання РНБО.
http://www.president.gov.ua/